Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

приближаться (подходить) к концу

  • 1 подходить

    подход||и́ть
    несов
    1. (приближаться) πλησιάζω, προσέρχομαι, ἐρχομαι:
    \подходить κ окну́ πλησιάζω στό παράθυρο·
    2. (наступать \подходить о времени и т. ἡ.) ἐρχομαι, πλησιάζω:
    подходит время πλησιάζει ὁ καιρός·
    3. перен (относиться) πλησιάζω, ἀπευθύνομαι, ἀντιμετωπίζω, ἐξετάζω:
    \подходить критически к чему́-л. ἐξετάζω κριτικά· уметь \подходить к людям ξαίρω πῶς νά πλησιάζω τους ἀνθρώπους·
    4. (годиться, соответствовать) κάνω (άμετ.), ταιριάζω:
    этот ключ не подходит к замку́ τό κλειδί αὐτό δέν ταιριάζει στήν κλειδαριά· это ему́ не подходит αὐτό δέν τοῦ κάνει, δέν τοῦ ταιριάζει· ◊ \подходить к концу́ κοντεύω νά τελειώσω.

    Русско-новогреческий словарь > подходить

  • 2 подходить

    подойти
    1. (к; приближаться) come* up (to), approach (d.), go* up (to); (без доп.; перен.: наступать — о времени, событий и т. п.) draw* near
    2. (дт.; годиться, соответствовать) do (for); ( по размеру) fit (d.); ( быть к лицу) suit (d.), become* (d.)

    очень подходить — go* very well (with)

    это зависит от того, как подойти к этому — in depends on how you lock at it

    ♢ подходить к концу — come* to an end; be nearing its end

    Русско-английский словарь Смирнитского > подходить

  • 3 подходить

    несовер. - подходить; совер. - подойти
    без доп.
    1) (к кому-л./чему-л.; приближаться)
    approach; go/come/walk/step up (to); draw near (о времени)
    2) (кому-л./чему-л.; соответствовать)
    suit ( быть к лицу); fit (по размеру); match ( под пару); do (for), be right (for)
    3) (к кому-л./чему-л.; с определенной точки зрения)
    ••

    подходить к концу — to come to an end, to be nearing its end

    Русско-английский словарь по общей лексике > подходить

  • 4 подходить

    1) (приближаться, наступать — о событии, времени и т.п.) to near, to approach
    2) (обращаться к кому-л.) to approach

    Russian-english dctionary of diplomacy > подходить

  • 5 подходить

    подойти
    1) подо что-л. - підходити, підійти під що. [Підійшов під дерево];
    2) куда, к чему (приближаться) - підходити, підійти, надходити, надійти, заходити, зайти, під[при]ступати(ся), під[при]ступити(ся), доступати(ся), доступити(ся), (о мн.) попідходити, понадходити, попід[попри]ступати до кого, до чого, (наступать) наступати, наступити. [Підходять до хатки, а тут і сестра надійшла (Кон.). Він підвівсь і надійшов до сина (Крим.). Надходить поїзд (Грінч.). Підступає до батюшки (Руд.). Підступилась ближче і почала оглядати їх з голови до ніг (Коцюб.). До невістки страшно й приступити (Чуб.). Доступила до ліжка (Яворн.). Наступає чорна хмара]. -ди, -дите ко мне - підійди, підійдіть, підступи(сь), підступіть(ся) до мене. И не -ди! - і не підходь! І не підступай! Ні близько! -дит осень - надходить осінь. -дят праздники - надходять свята. -шли экзамены - надійшли іспити. -дит ко мне последний час, кончина - надходить на мене остання година (Руд.). -йти к руке (для поцелуя), приступити до руки. -дить украдкой - скрадатися до кого, до чого. -йти толпой - притовпитися до кого, до чого. -йти пошатываясь - підточитися до кого, до чого. -дить, йти хитро к кому - підвертатися, підвернутися, підгортатися, підгорнутися до кого и під кого. [Вона не знала, як під кого підвернутись (Квітка)]. -ходит уже к полночи, к обеду (к обеденному времени) - береться вже до півночи, до обід, до обіду. -ходит мне сорок лет - до сорока год вже мені береться (Змієв. п.). -ходить к концу - кінця доходити. Дело -дит к концу - справа доходить кінця. -дить к чему-л. (переносно) - підходити, підійти, заходити, зайти (підступати, підступити) до чого (напр., до теми) [Левицький заходить до письменства з трохи наївною міркою (Єфр.)];
    3) (прилегать) к чему под что - підходити, підійти, доходити, дійти до чого, під що, дотулятися, дотулитися, припирати, приперти до чого. [Ліс підходить до самого села (під саме село). Горби аж до хати доходять];
    4) (быть похожим) підходити, підійти до кого, до чого, підпадати, підпасти, удавати(ся), удати(ся), скидатися на кого, на що; срв. Сходствовать, Походить (на кого). [Чоловік до чоловіка бува підходить];
    5) (идти, быть кстати) кому, к чему пасувати, підходити, підійти, приставати, пристати, припадати, припасти, бути (приходитися) в лад, до ладу, до-шмиги, шталтити кому, до чого, до кого; срвн. Подобать, Приличествовать. [Революційний спосіб пасує до всіх процесів (Ніков.). Ївга не пасувала до свого темного закутку (Грінч.). Воно таки підходило, щоб Денисові земля впала (Грінч.). Зна, що кому припадає (Кон.). Ляж у домовину (гроб), чи якраз, вона пристане (Руд.). Коли моє невлад, я з своїм назад (Номис)]. - дить, -йти (быть в меру) - приходитися, прийтися, приставати, пристати до чого. Ключ не - дит к замку - ключ не приходиться (не пристає) до колодки;
    6) -дить, -йти под что (соответствовать чему) - відповідати чому, підходити, підійти під що. Это не -дит под мои требования - це не відповідає моїм вимогам;
    7) -дить (быть подходящим) - підходити, підійти, бути підхожим. Цена, товар мне не -дит - ціна мені не підхожа, крам мені не підхожий, ціна, крам мені не підходить. -дить, -йти к чему в роли кого (приходиться) - здаватися, здатися на що, на кого. [Кониський більше здався-б на громадського діяча (Єфр.)]. Он -шёл бы к роли артиста - він здався-б на артиста.
    * * *
    несов.; сов. - подойт`и
    підхо́дити, підійти́ и попідхо́дити; ( приближаться) підступа́ти, підступи́ти, приступа́ти, приступи́ти, підступа́тися, підступи́тися, приступа́тися, приступи́тися; (наступать: о времени, явлениях, событиях) надхо́дити, надійти́; (несов.: соответствовать) пасува́ти; (несов.: быть к лицу) ли́чити

    Русско-украинский словарь > подходить

  • 6 подходить

    несов.; сов. подойти́
    1) о людях, обыкн. с небольшого расстояния herántreten er tritt herán, trat herán, ist herángetreten к кому / чему л. → an A; приблизиться zúkommen kam zú, ist zúgekommen к кому / чему л. → auf A; идти, приближаясь herángehen ging herán, ist herángegangen к кому / чему л. → an A; дойти до какого л. места kómmen ↑ к чему л. zu D, an A

    подходи́ть к окну́, к столу́ — an das Fénster, an den Tisch herántreten

    К нам подошёл незнако́мый челове́к. — Ein Únbekannter trat an uns herán [kam auf uns zú, kam an uns herán].

    Соба́ка подошла́ к на́шей маши́не совсе́м бли́зко. — Der Hund kam ganz náhe an únseren Wágen herán.

    Не подходи́ бли́зко к кра́ю платфо́рмы! — Geh [Tritt] nicht so náhe an die Báhnsteigkante herán!

    Мы подошли́ к ле́су, к бе́регу, к реке́. — Wir kámen zum Wald, ans [zum] Úfer, an den [zum] Fluss.

    Подойди́ (ко мне) побли́же! — Komm näher!

    подходи́ть к концу́ — zu Énde géhen, dem Énde zúgehen,

    Рабо́та над прое́ктом подхо́дит к концу́. — Die Árbeit an dem Projékt geht zu Énde [geht dem Énde zú].

    2) прибывать - о средствах транспорта kómmen ↑ к чему л. → an A, zu D; подъезжать ближе, приближаться sich nähern (h) к чему-л. → D

    Трамва́й ско́ро подойдёт. — Die Stráßenbahn kommt bald.

    Наконе́ц подошёл авто́бус. — Éndlich kam ein Bus.

    Авто́бус подошёл к остано́вке. — Der Bus kam an die [zur] Háltestelle.

    К бе́регу подошла́ ло́дка. — Ein Boot näherte sich dem Úfer.

    По́езд подхо́дит (к ста́нции). — ( приближается) Der Zug nähert sich der Statión. / ( въезжает на станцию) Der Zug läuft éin.

    3) по размеру, сочетаться с чем-л., годиться pássen (h) кому л. D, к чему л. zu D

    Э́тот пиджа́к тебе́ не подхо́дит, он тебе́ вели́к. — Díeses Jackétt [ʒɑ-] passt dir nicht, es ist dir zu groß.

    Э́та шля́па о́чень подхо́дит к твоему́ пальто́. — Díeser Hut passt sehr gut zu déinem Mántel.

    4) годиться для чего л. geéignet sein для чего л. für A

    Он не подхо́дит для э́той рабо́ты. — Er ist für díese Árbeit nicht geéignet.

    Русско-немецкий учебный словарь > подходить

  • 7 подходить

    несов. - подходи́ть, сов. - подойти́
    1) (к; приближаться) come up (to), approach (d), go up (to)

    подходи́ть к ста́нции (о поезде) — come in, pull in

    подходи́те! подходи́те! (призывы на ярмарке и т.п.) — roll up, roll up!

    2) (наступать - о времени, событиях) come; несов. тж. draw near
    3) (дт.; годиться, соответствовать) do (for); ( по размеру) fit (d); ( быть к лицу) suit (d), become (d)

    о́чень подходи́ть — go very well (with)

    э́то ему́ не подхо́дит — this won't do for him

    4) (к; с определённой точки зрения) approach (d)

    подходи́ть к вопро́су — approach a question

    э́то зави́сит от того́, как подойти́ к э́тому — in depends on how you look at it

    ••

    подходи́ть к концу́ — come to an end; be nearing its end

    подходи́ть к телефо́ну — answer [pick up] the phone

    Новый большой русско-английский словарь > подходить

  • 8 подходить

    vi; св - подойти́
    1) приближаться to approach, to come/to go up to

    подходи́ть к две́ри — to come/to go (up) to the door

    подходи́ть к вопро́су — to approach a matter

    подходи́ть к концу́ — to draw to a close, to come to an end

    по́езд подошёл к ста́нции — the train pulled in to the station

    хорошо́/пло́хо подходи́ть друг дру́гу — to be well-/ill-matched

    э́то пла́тье ей подойдёт — this dress will suit her well/perfectly

    он не подхо́дит для э́той рабо́ты — he is not fit for the job

    э́тот шарф не о́чень подхо́дит к пальто́ — this scarf will hardly go with the coat

    э́та крова́ть малышу́ подойдёт — this bed will do for the baby

    Русско-английский учебный словарь > подходить

  • 9 лишемаш

    лишемаш
    -ам
    1. близиться, приближаться, приблизиться; надвигаться, надвинуться, подходить, подойти к кому-чему-л.

    Эркын лишемаш медленно подходить.

    А имне ял дек койын лишемеш, но ял ок кой. К. Васин. А лошадь заметно приближается к деревне, но деревни не видно.

    Теве адак касвелым нугыдо шем пыл лишемеш, волгенче йылт-йолт волгалтара. Ю. Артамонов. Вот снова с запада надвигаются густые чёрные тучи, и молния сверкает.

    2. близиться, приближаться, приблизиться; надвигаться, надвинуться; подходить,подойти; наступать, наступить; становиться близким по времени

    Паша кече мучашыш лишемеш. В. Иванов. Рабочий день близится к концу.

    Тунам гимназийыште вес классыш вончымо экзамен лишемын. А. Бик. Тогда в гимназии приближались переводные экзамены.

    3. приближаться, приблизиться; доходить (дойти) до какого-л. уровня, до какой-л. степени, предела и т. п

    Кажне айдеме, ожно пызырналт илыше кажне класс социализм деке шке семынже лишемын. С. Ибатов. Каждый человек, каждый ранее угнетённый класс по-своему приближался к социализму.

    4. перен. сближаться, сблизиться с кем-л., становиться близким к кому-л., вступать в близкие, дружеские отношения с кем-л.

    А вараже (ӱдыр дене) мыняр шукырак вашлият, мутланет, тунар лишемат, кажне гана тудын шӱм-чоныштыжо йӧршын уым шижат. М. Казаков. А потом, чем больше встречаешься с девушкой, разговариваешь с ней, тем больше сближаешься с ней, каждый раз открываешь в ней совершенно новое.

    Тудо (Иван) пытартыш жапыште пашазе тӱшка деке утларак лишемеш. А. Эрыкан. В последнее время Иван всё больше сближается с рабочими массами.

    Составные глаголы:

    Марийско-русский словарь > лишемаш

  • 10 идти

    1) ( переступая ногами) andare, camminare
    ••
    2) ( перемещаться) andare, muoversi, spostarsi, passare
    ••

    идти в гору — andare su, andare per la maggiore

    идти на попятный — far marcia indietro, ritirarsi, rimangiarsi la promessa

    3) ( проходить) passare, trascorrere
    4) (отправляться, направляться) andare, partire, recarsi, dirigersi
    5) (следовать, двигаться) andare, proseguire
    ••
    7) ( поступать) entrare, iscriversi, farsi, aderire
    8) ( приближаться) avvicinarsi, venire, arrivare
    9) ( доставляться) pervenire, essere recapitato
    10) ( о часах) funzionare, camminare
    12) (протекать, продвигаться) procedere, andare avanti, essere in corso
    ••
    13) (пролегать, проходить) passare, attraversare, percorrere
    14) (выделяться, исходить) uscire
    15) ( делать ход в игре) muovere, giocare
    16) (расходоваться, употребляться) andare, essere usato [impiegato]
    ••

    идти впрок — tornare utile, venire usato, trovare impiego

    17) (находить сбыт, продаваться) andare, vendersi
    18) (причитаться, следовать) spettare, venire pagato [corrisposto]

    за сверхурочную работу идёт надбавка — per il lavoro straordinario viene pagato [spetta] un supplemento

    19) (быть подходящим, соответствовать) andare bene, stare bene, essere adatto
    ••

    ну, это ещё куда ни шло — questo, magari, potrebbe andare

    20) (ставиться, исполняться) darsi

    в "Сатире" сегодня идёт "Ревизор" — al Teatro della Satira oggi si dà ‘L'ispettore generale’

    21) ( предназначаться) andare, essere destinato
    22) (касаться - о споре, беседе и т.п.) riguardare
    ••
    23) (соглашаться, поддаваться) acconsentire, accettare
    ••
    24)

    идёт! — d'accordo!, va bene!

    иди ты! — ma va' là!, ma nò!

    * * *
    несов.
    1) (двигаться, переступая ногами) andare (a piedi), camminare vi (a), venire vi (e)

    идти́ пешком — andare a piedi

    идти́ домой — andare a casa

    2) (двигаться, перемещаться) andare vi (e), venire vi (e), passare vi (e), transitare vi (e) ( только о средстве транспорта)
    3) (отправляться, направляться куда-л.) andare vi (e), muoversi; partire vi (e)

    идти́ гулять — andare a passeggiare

    идти́ на войну — andare alla guerra

    идти́ на врага — muoversi contro il nemico

    4) (следовать, двигаться в каком-л. направлении) andare vi (e), muoversi, perseguire vt

    идти́ к намеченной цели — perseguire l'obiettivo prefisso andare verso l'obiettivo fissato

    всегда идти́ вперёд — andare sempre avanti; non fermarsi mai

    5) (на что - поступать каким-л. образом) andare vt, accettare vt; andare / venire incontro a

    идти́ наперекор — muoversi / andare controcorrente

    идти́ на предлагаемые условия — accettare le condizioni proposte

    6) (в + мн., + на - вступать куда-л., приступать к каким-л. действиям) andare vt, entrare vi (e)

    идти́ в моряки — farsi marinaio; scegliere la professione di marinaio / Marina воен.

    7) (за кем - следовать кому-л. в чём-л.) seguire vt, imitare vt

    идти́ за своим учителем — seguire il maestro

    8) (перемещаться, быть в движении) pervenire vi (e), muoversi, viaggiare vi (a)

    древесина идёт на фабрики — il legname arriva nelle fabbriche / viene fornito alle fabbriche

    9) (приближаться, появляться) arrivare vi (e), avvicinarsi
    10) (о механизме; быть в действии) funzionare vi (a), lavorare vi (a)

    часы не идут — l'orologio non va; l'orologio è fermo

    идёт снег — nevica; sta cadendo la neve

    дождь идёт — piove; sta cadendo la pioggia

    12) (протекать, длиться, совершаться) andare vi (e), passare vi (e), procedere vi (e)
    13) (пролегать, быть расположенным где-л.) andare vi ( per qc), passare vi (e) ( attraverso qc); estendersi ( lungo qc)
    14) (выделяться, исходить откуда-либо) uscire vi (e) ( da qc), provenire vi (e) ( da qc), fuoriuscire vi (e) ( da qc), sgorgare vi (e) ( da qc)

    идут слухи — corrono / girano voci

    15) ( делать ход в игре) giocare vt, muovere vt

    идти́ королём шахм. — muovere il Re

    16) ( быть нужным) essere usato / utilizzato, servire vi (e) (per + inf)
    17) ( распродаваться) andare vi (e), avere smercio
    18) (соответствовать, подходить) confare vi (a), corrispondere vi (a); entrarci
    19) (быть к лицу, подходить) andare vi (e), andare / stare bene, confare vi (e)
    20) (о чём-л. вбиваемом, надеваемом) entrare vi (e), penetrare vi (e)
    21) (исполняться, ставиться - о пьесе, фильме) dare vt; recitare vt ( о театре); proiettare vt ( о фильме)
    22) (с предлогами в, на и существительным; перев. по-разному через глаголы со схожим значением)

    идти́ в / на переработку — essere trasformato / riciclato; essere / venire riutilizzato

    идти́ в / на продажу — essere messo in vendita

    идти́ на убыль — subire un calo; calare vi (e)

    идти́ на риск — rischiare vt

    23) прост. (Идёт!) D'accordo! Mi sta bene! Ci sto! разг.

    речь идёт о... — si tratta di...

    ••

    иди ты! прост. (удивление) — Andiamo, via! Ma no!

    иди ты к… / на… / в… бран. — ma va a…

    идти́ по миру — mendicare vi (a), accattare vi (a)

    … (ещё) куда ни шло! — … magari! Non c'è male! Potrebbe andare

    * * *
    v
    1) gener. fare la strada, fare la strada a piedi, affarsi, calcarsi, costeggiare, piovere, plorare (о дожде), andare, andare 12) (per) (о возрасте), andare come una pittura, andare d'incanto (+D), camminare, camminare (о делах и т.п.), condursi, gragnolare (о граде), infilare, marciare, nevicare (e, a), pigliare, rappresentarsi (о пьесе, опере), recarsi, reggersi (о предприятии, делах), secondare (çà+I), seguire, seguire (çà+ I), seguitare (çà+I), stare, stare come una pittura, stare d'incanto (+D)
    2) poet. gire, ire
    3) theatre. andare (su) (о пьесе и т.п.)

    Universale dizionario russo-italiano > идти

  • 11 к

    Ко, предл.
    1) (о движении, направлении) до кого, до чого, (на) на що, (перед) перед кого, перед що, проти кого, проти чого, (к выше стоящему предмету) під що; (к ниже лежащему предм.) над що; (диал.) к, ік кому, (і)к чому. [Піду до річеньки (Метл.). Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити (Шевч.). Сусід до себе кликав кума (Гліб.). Подавсь на захід. Як ось перед якуюсь гору прийшли (Котл.). Бог покликав перед себе чорта (Г. Барв.). Щось мені приверзлося чудне - Бог знає, проти чого (Васильч.). Татарин вже й під Київ підступає (ЗОЮР). Підійшов під віконце та й кличе (Казка). Ото вони й пішли над море (Рудан.). Скрізь ік півночі стояли пущі величенні (Куліш)]. К вершине - до верху. Любовь, ненависть, отвращение к кому, чему - любов, ненависть, огида до кого, до чого и для чого. К вопросу о чём - до питання про що. Выйти к реке, ко взморью, к морю - вийти над річку, над море и до річки, до моря. [Вийду я над річеньку та й стану думати (Пісня). Впірнув у самую безодню, над самий пісок (Рудан.)]. Дружно идти, двигаться - рука к руке, плечо к плечу, ряд к ряду - разом йти, рушати рука з рукою, плече з плечем, лава з лавою, при лаві лава. [Як сніг розтоплений, пливе при лаві лава, кіннота виграє (М. Рильськ.)]. Готовиться, собираться, укладываться к дороге, к путешествию - складатися в дорогу, лаштуватися в подорож. К чему бы это (что могло бы значить)? - проти чого-б воно було? Зависть к чему, кому - заздрість до чого, до кого, проти чого, проти кого. [Докори совісти ідуть не од Бога, а од моєї заздрости проти вродливих людей (Крим.)]. Изменяться, исправляться к лучшему - змінятися, виправлятися на краще. К исполнению (о бумагах, делах) - на (до) виконання. К подписи (о бумагах) - до підпису, на підпис. Материалы к изучению украинских говоров - знадоби (матеріяли) до (для) пізнання українських говорів (Верхр.). Направляться, двигаться, идти, ехать к чему, кому - простувати, рушати, йти, їхати до чого, до кого. Немного к востоку - трохи на схід. Обращаться к кому с речью - говорити до кого. Обращаться, прибегать к чему - удаватися до чого, братися чого; к кому - удаватися до кого. Одежда к празднику - одежа на свято, (запасная) одежа про свято. Относиться к чему - стосуватися до чого, куди, належати до чого, куди. Плыть ближе к берегу - плисти при (самий) берег. Поворачивать к дому, к лесу - завертати до хати, до лісу. Подъезжать, подходить к лесу, городу - під'їздити, підходити до лісу, до міста или під ліс (близко: попід ліс), під місто. Подходить, приходиться к чему - пасувати до чого, бути до лиця чому. Пойти ко дну - піти, пуститися на дно. Пошёл к порогу! - геть до порога! По отношению к кому - що-до кого, проти кого. [Потайне невдоволення не тільки проти братів, а й проти професора (Крим.)]. Приближаться к чему - наближатися, надходити, підходити до чого, (в направлении к чему) до и к чому. [Іде к лісу (Сл. Гр.)]. Приближаться (клониться) к чему - ітися до чого. Приглашать, привлекать кого к чему - запрошувати, єднати кого до чого. Прилепить, приставить, пригнать что к чему - приліпити, приставити, припасувати що до чого. Прикладывать что к чему - прикладати що до чого, класти що на що. Присуждать, приговаривать кого к чему - присуджувати кого до чого (до тюрми); вирікати кому що (відсиджування в тюрмі); засуджувати кого на що (на заслання). Приходиться к лицу - бути до лиця. Приходиться, прийтись ко двору - бути, прийтися під масть. К расстрелу! - на розстріл! до розстрілу! К свету! - до світла! К свету стать - стати проти світла. Стать к окну, к двери (ближе) - стати до вікна, до дверей. Стоять, находиться к чему близко, прилегать к чему - бути при що. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік сіней, а сіни посередині (Звин.)]. К стыду, к сожалению, к радости, к счастью (вводное выр.) - на сором, на жаль, на радість, на щастя. К тому (речь идёт) - проти того, до того (мова мовиться). К тому же (притом же) - до того, до того-ж таки. К худу, к добру ли? - на лихе, чи на добре? К чему это? - до чого воно? проти чого воно? нащо воно? Ни к чему! - ні до чого, ні к чому! К югу - а) (ближе) до півдня (ближче); б) (о направлении) на південь. Явиться к кому (предстать) - прийти до кого, перед кого. [Він з землею вийшов перед бога (Рудан.). Як прибіжить перед музики, як піде танцювати! (Мартин.). Узяла паляничку, звичайно як перед голову йти (Квітка)];
    2) (в обознач. времени) до чого, к (ік) чому, (диал. ід чому), на що, проти чого, під що, над що. [К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька (Номис). Треба дечого купить ік весіллю (Н.-Лев.). Масла не продам: собі ід пасці буде (Козелеч.). Проти дня брехня, проти ночи правда (Приказка). В п'ятницю над вечір мати і кликнули мене (ЗОЮР)]. К вечеру - над вечір; к вечору; до вечора. К десяти часам - на десяту годину. К заходу солнца - на заході, над захід сонця. К концу - під кінець. К началу - під початок, на початок. К началу года - на початок року. К ночи - проти ночи. Не ко времени - не під пору. К рассвету - над світанок. К самому началу - саме на початок. К тому времени - під ту пору. К утру - під (над) ранок; до ранку;
    3) (в бранных выраж.) к, ік, (пров. ід), під, (очень редко) до. [К чорту йдіть (Рудан). Іди к нечистій матері (Херсонщ.). Туди к лихій годині! Ну вас ід богу (Сл. Гр.)]. К чертям! - під три чорти! Ко всем чертям - до всіх чортів. А ну его к чертям! - до всіх чортів його! А ну его к дьяволу (лешему)! - а ну його к чорту! до дідька!
    * * *
    предл. с дат. п.; тж. ко

    подъе́хать к ста́нции — під'ї́хати до ста́нції

    сесть к столу́ — сі́сти до сто́лу

    к ве́черу ве́тер ути́х — надве́чір (під ве́чір) ві́тер зати́х (стих, ути́х, ущу́х)

    к у́тру́ положе́ние измени́лось — на ра́нок стано́вище зміни́лося

    лежа́ть к восто́ку от чего́ — лежа́ти на схід від чо́го

    4) (при указании на назначение какого-л. действия или предмета) на (що)

    оде́жда к пра́зднику — о́дяг (оде́жа) на свя́то, святко́вий (святни́й) о́дяг, святко́ва (святна) оде́жа

    Русско-украинский словарь > к

  • 12 конец

    м.
    1. (в разн. знач.) end; (окончание тж.) ending

    подходить, приближаться к концу — draw* to a close, be approaching completion

    к концу 1918 г. — by / towards the end of 1918

    к концу ноября — by / towards the end of November

    доводить что-л. до конца — carry smth. through; carry smth. to its conclusion; ( завершать) complete smth., put* a finish to smth.

    2. разг. (расстояние, путь) distance / way from one place to another

    в оба конца — there and back; both ways

    3. мор. (канат, веревка) rope's end

    незакреплённый конец, свободный конец — tag; loose end

    ♢ в конце концов — in the end, after all; ultimately

    положить конец чему-л. — put* an end to smth.

    пришёл конец (дт.) — it was the end (of); it was curtains (for) идиом.

    хоронить концы разг. — remove / cover the traces

    сводить концы с концами разг. — make* both ends meet

    на худой конец разг. — if the worst comes to the worst; at worst

    Русско-английский словарь Смирнитского > конец

  • 13 приходить

    прийти, притти и придти
    1) приходити (в песнях и приходжати) прийти, (редко) доходити (в песнях и доходжати), дійти, (подходить) надходити, надійти, (прибывать) прибувати, прибути (во множ.) поприходити, подоходити, понадходити, поприбувати куди, до кого, до чого. [Коли це приходить до його лисичка та й питає (Рудч.). То козачка-неборачка до його приходжає (Чуб. V). Прийшов до його отаман його (Пісня). Всі поприходили до його (Єв.). Я до тебе, дівчинонько, я до тебе доходжав (Пісня). Доходили молодиці знакомі навідати (М. Вовч.). Чом ти ніколи до нас не дійдеш? (Харк.). Завтра, гуляючи, я сам надійду до тебе (Тесл.). А ви чого, Федоре, надходили? (Стеф.)]. С чем -шёл, с тем и ушёл - як прийшов, так і пішов. -ходите к нам почаще - приходьте до нас частіше. Наконец и он -шёл - нарешті й він прийшов (надійшов). -шла весть, вести - прийшла (надійшла, наспіла) звістка, вісті. [Прийшла звістка до милої, що милого вбито (Метл.)]. Поезд -дит в пять часов - поїзд (потяг) приходить о п'ятій годині. -шёл поезд - прийшов (надійшов) поїзд (потяг). -дит, -ти к концу - доходити, дійти краю (кінця), кінчатися, кінчитися, бути на скінчу; на кінець вийти; срв. Приближаться к концу. [От уже і третій день кінчався (Рудч.). А на дворі тимчасом січень був на скінчу (Свидн.). Борше з жидом на конець вийду, як в тобов (Франко. Пр.)]. Наши припасы стали -дить уже к концу - почали ми вже з харчів вибиватися. -шёл кому конец (переносно) - урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому. [Всьому земству урвалася тепер удка (Котл.)]. -дить, -ти в возраст - доходити, дійти до зросту и зросту; (о девушке) на порі, на стану стати. [Як дійшли вже до зросту, пішли собі щастя шукати (Ум.). Росла, росла дівчинонька та й на стану стала (Пісня)]. -дёт черёд - дійдеться ряд. К чему дело -дёт - до чого дійдеться. -дить, -ти в порядок - приходити, прийти до ладу, до порядку, на лад спасти, зійти; (упорядочиваться) порядкуватися, упорядкуватися; срв. Порядок. [Думка вспокоювалася, міцніла, порядкувалася (Франко)]. -ти в беспорядок - на безлад піти. [Порядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде. А від'їде, то й знов усе піде на безлад (Мова)]. -дить, -ти на помощь см. Помощь. -дить, -ти в сознание - приходити, прийти до пам'яти (до притомности, до розуму и в розум) опритомнювати, опритомніти. [До смерти своєї до пам'яти не приходив (Драг.). Він трохи прийшов у розум і оглянувсь навкруги себе (Яворн.)]. -дить, -ти в себя, в чувство - приходити, прийти до пам'яти, до чуття, опритомнювати, опритомніти, о[с]тямлюватися. о[с]тямитися. очутитися, очутіти, очутися, прочутитися, очунювати, очуняти, прочунювати(ся), прочуняти(ся), очуматися, прочуматися, розчуматися, розчуманіти, прочинатися, прочнутися (реже прочинати, прочнути), опам'ятатися и -туватися, пропам'ятатися, спам'ятатися, спостерегтися; срв. Опомниваться, Очнуться, Очувствоваться, Отойти 7. [Тоді Олеся мов до пам'яти прийшла (М. Вовч.). Лука опритомнів трохи, побачивши знайому обстанову (Коцюб.). Вітерець дмухнув на неї, от вона отямилася (Квітка). Ох! і досі я не стямлюся: де ти, щастя молоде! (Крим.). Не, знаю. що й робити, як оживити губи її побілілі, як їм запомогти очутитись (Г. Барв.). Устань, устань, милая, прочутися (Чуб. V). Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї (М. Вовч.). Дорогою він очуняв (Франко). Насилу прочунявся (Шевч.). Очумався вже в хаті (Мирн.). Нехай трохи прочумається (Котл.). А я розчумався, вхопив булат у руки (Біл.-Нос.). Він розчуманів трохи на дворі (Хорол.). Зараз вони і ну його качати, поки аж прочнувся він (Рудч.). І вже не скоро я опам'ятався (Самійл.). Як упав, зуби стяв, ледве спам'ятався (Чуб. V). Смерклося зовсім. Він аж тепер мов спостерігся (Франко)]. -дить на ум, в голову - спадати (спливати, збігати, набігати, навертатися, приходити) на думку, впадати в голову. [На думку спадають дитячі згадки (Васильч.). Збіга мені на думку, з чого то береться часом, чим держиться та, мовляв, уподоба чи любва (М. Вовч.). А що це тобі усе світа на думку навертаються? (М. Вовч.). Приходить мені на думку (Франко)]. Мне -шло на ум, на мысль, в голову - мені спало (спливло, зійшло, набігло) на думку, мені здумалося, мені впало в голову, я прийшов, на думку (на гадку). [Ти ізнов сумуєш, Наталко? Ізнов тобі щось на думку спало? (Котл.). Що це тобі на думку таке зійшло? (Мирн.), Та я бач тільки спитала, - так набігло на думку (Н.-Лев.). Допіру мені оте слово впало в голову, та зараз забулося (Васильк. п.)]. Мне никогда не -дило это на ум - мені ніколи це на думку не спадало. [Нікому з присутніх не спадало на думку таке слово (Єфр.). Тільки того не мала, чого бажати на думку ве спадало (Грінч.)]. Внезапно, вдруг -шло на ум, в голову кому - стукнуло в голову кому, шибнула думка кого. [Стукнуло в голову Оленці: чи не піти це до його (Тесл.). Він був такий веселий, поки думка про Рим його не шибла (Куліш)]. Это никому не могло -ти в голову - нікому це і на думку не могло спасти, і в голову не могло впасти. Уж если ей что -дёт на ум, в голову, так… - вже як їй що впаде (стрілить) в голову, то… [Їй як що стрілить в голову, то й діло тут (Франко)]. -дить на память - приходити на згадку, спадати (спливати, навертатися) на пам'ять (на згадку), уставати на думці; срв. Память. [Мимоволі спадає тут на пам'ять сторінка з давнього минулого нашого Київа (Н. Рада)]. Не -дить на память - не даватися на згадку. [Ми силкувались потім з товаришем відновити цей немудрий мотив, та він ніяк не давався на згадку (Корол.)]. -дить, -ти к мысли - приходити, прийти до думки, намислитися (що зробити). -дить, -ти к пониманию чего-л. - доходити, дійти до розуміння чого. -дить, -ти к соглашению по поводу чего - приходити, прийти до згоди (до порозуміння), учиняти, учинити згоду, порозуміватися, порозумітися, злагоджуватися, злагодитися, погодитися за що; срв. Соглашаться. [От взялись за діло, зговорились, злагодились (Федьк.). Тоді знов якось (новгородці) між себе погодились і инших уже збройних людей до себе призвали (Куліш)]. -ти к единодушному соглашению, решению - прийти до одностайної згоди, узяти думку і волю єдину (Куліш). -ти к какому-л. решению - вирішити, (после совместного обсуждения) ураяти, урадити(ся) (що зробити); срв. Порешить. Я -шёл к убеждению, что… - я впевнився, що…, я переконався, що…, (к твёрдому убеждению) я дійшов до твердого переконання. -ти к заключению (путём логического мышления) - дійти до висновку (порешить) стати на чому. Они -шли к заключению, что… - вони стали на тому, стало у них на тому, що… [Мудрували і гадали, і на тім в них стало, що… (Рудан.)]. -ти в отчаяние - вдатися (вкинутися) в розпач (в розпуку). -дить, -ти в упадок - приходити, прийти до занепаду, занепадати, занепасти, підупадати, підупасти, упадати, упасти, западати, запасти. [Запали городи, занепали і всі торги по лядському краю (Куліш). Упало здоров'я, почав (Хмельницький) на силах знемагати (Куліш)]. -дить, -ти в совершенный упадок - зводитися, звестися ні на що (на нівець), зійти на пси (на нівець). -дить, -ти в негодность - нікчемніти, знікчемніти, зледащіти. [На тім стоїть сила нашої словесности; з того вона до віку-вічного молодітиме, і ніколи вона тим робом не знікчемніє (Куліш). Зледащіла, не здужаю і на ноги встати (Шевч.)]. -дить, -ти в ветхость - постаріти(ся). -ти в нищету - впасти в злидні, зійти на злидні. -дить, -ти в забвение - іти, піти в непам'ять. [Якби не було цих літописів, то вся минувшина наша пішла-б у непам'ять(Єфр.)]. -дить, -ти в ужас - жахатися, (в)жахнутися. -дить, -ти в (крайнее) смущение - (дуже) засоромлюватися, засоромитися. -ти в (крайнее) изумление - (великим дивом) здивуватися, здуміти. -ти в тупик - см. Тупик. -ти в гнев, в ярость - розгніватися, розлютуватися, розпасіюватися. [Чоловік так розпасіювався, що мало не побив жінки (Уман.)]. -дить в раздражение - роздратовуватися, роздратуватися, (вульг.) роздрочуватися, роздрочитися, (во множ.) пороздратовуватися, пороздрочуватися. Мне -шла охота - узяла мене охота, припала мені охота (що робити). [А коли вже тобі припала така охота читати, то підожди - я тобі дам иншу книжку (Васильч.)];
    2) приходити, прийти, надходити, надійти, заходити, зайти; срв. Наступать, Наставать, Приспевать. [Ой як прийде ніч темненька, - я не можу спати (Чуб. V). Час приходить умирати, нікому поради дати (Дума)]. -шёл конец - надійшов кінець, прийшов (наступив) край. [Усьому наступає свій край (Грінч.). Тільки-ж тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.)]. -дят праздники - надходять свята. -шёл день отъезда, срок платежа - надійшов день від'їзду, платіжний речінець (термін). -шла весна - надійшла (настигла) весна. [Надійшла весна прекрасна (Франко)]. -шла осень, зима - надійшла, настигла, зайшла осінь, зима. [Рано цього року осінь зайшла (Васильч.)]. Пришедший - (той) що прийшов и т. д. -ший в упадок - занепалий, підупалий, упалий. -ший в негодность - знікчемнілий, зледащілий; (от работы) спрацьований. -ший в смущение - засоромлений. -ший в гнев, в ярость - розгніваний, розлютований и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - прийт`и
    прихо́дити, прийти́; ( прибывать) прибува́ти, прибу́ти; (наставать, наступать) настава́ти, наста́ти, надхо́дити, надійти́; (о мысли, догадке, воспоминании) спада́ти, спа́сти

    мне пришла́ охо́та — мене́ взяла́ охо́та, мені́ припа́ла охо́та

    он приходи́л в нетерпе́ние — його́ бра́ла нетерпля́чка

    прийти́ в весёлое настрое́ние — розвесели́тися

    прийти́ в себя — ( после обморока) оприто́мніти, очу́няти, очу́нятися, очу́матися; ( опомниться) опам'ята́тися, отя́митися, схамену́тися

    прийти́ в я́рость — розлютува́тися

    прийти́ к заключе́нию — дійти́ ви́сновку, ви́снувати

    прийти́ к [твёрдому] убежде́нию — [тве́рдо] перекона́тися

    прийти́ к соглаше́нию — дійти́ (прийти́ до) зго́ди; ( достичь взаимопонимания) порозумі́тися

    приходи́ть, прийти́ в движе́ние — почина́ти, поча́ти ру́хатися, урухо́млюватися, урухо́митися; ( шевелиться) воруши́тися, заворуши́тися

    приходи́ть, прийти́ в него́дность — роби́тися, зроби́тися неприда́тним

    приходи́ть, прийти́ в противоре́чие (в столкнове́ние) — захо́дити, зайти́ в супере́чність (в су́тичку)

    приходи́ть, прийти́ в раздраже́ние — дратува́тися, роздратува́тися

    приходи́ть, прийти́ в смуще́ние — бенте́житися, збенте́житися; ( чувствовать неловкость) ніякові́ти и ні́яковіти, зні́яковіти; ( стесняться) соро́митися и засоро́млюватися, засоро́митися

    приходи́ть, прийти́ в у́жас — жаха́тися, жахну́тися и вжахну́тися

    приходи́ть, прийти́ в умиле́ние — розчу́люватися, розчу́литися

    приходи́ть, прийти́ к концу́ — дохо́дити, дійти́ кінця́ (до кінця́), добіга́ти, добі́гти кінця́

    приходи́ть, прийти́ на по́мощь — допомага́ти, допомогти́, прихо́дити, прийти́ на допомо́гу

    Русско-украинский словарь > приходить

  • 14 идти

    1) aller vi (ê.); (re)venir vi (ê.) ( откуда-либо); marcher vi ( передвигаться)

    идти́ в библиоте́ку — aller à la bibliothèque

    идти́ из библиоте́ки — revenir de la bibliothèque

    идти́ ме́дленно — marcher lentement

    идти́ ле́сом, по́лем — aller à travers bois, à travers champs

    идти́ кратча́йшим путём — couper le ( или au) plus court chemin

    идти́ вдоль стены́ — longer les murs; raser les murs ( вплотную)

    идти́ ко дну ( о судне) — couler (abs)

    идти́ на врага́ — aller à l'ennemi

    идти́ в хвосте́ — marcher à la queue

    идти́ вверх — monter vi

    идти́ вниз — descendre vi

    идти́ вперёд — avancer vi; перен. aller de l'avant

    иди́те за мной — suivez-moi

    2) ( приближаться) arriver vi (ê.)

    по́езд идёт — le train arrive

    весна́ идёт — le printemps approche

    3) ( отправляться) partir vi (ê.)

    по́езд идёт в пять часо́в — le train part à cinq heures

    4) (пролегать - о горах, лесе и т.п.) s'étendre; aller vi (ê.)

    у́лица идёт че́рез весь го́род — la rue traverse toute la ville

    5) (входить, вмещаться) entrer vi (ê.)

    про́бка не идёт в го́рлышко — le bouchon n'entre pas dans le goulot

    6) (выходить, выделяться) sortir vi (ê.); venir vi (ê.); découler vi ( течь); saigner vi ( о крови); suppurer vi ( о гное); se répandre, répandre vt ( о запахе)

    от э́тих цвето́в идёт си́льный за́пах — ces fleurs exhalent ( или répandent) une forte odeur

    от реки́ идёт пар — la brume monte de la rivière

    из трубы́ идёт дым — de la fumée sort de la cheminée

    вода́ идёт по ка́пле — l'eau vient ( или tombe) goutte à goutte

    из ра́ны идёт кровь — la blessure saigne

    7) (происходить, совершаться) marcher vi, aller vi (ê.); перев. тж. оборотом с гл. se poursuivre, être en cours; или оборотом avoir lieu

    идти́ свои́м чередо́м — aller son train

    ме́жду обе́ими стра́нами иду́т перегово́ры — des pourparlers sont en cours ( или se poursuivent) entre les deux pays

    сейча́с идёт второ́е заседа́ние... — une deuxième séance a lieu en ce moment

    вопро́с идёт о... — il s'agit de...

    разгово́р шёл о... — la conversation roulait sur...

    де́ло идёт к развя́зке — le dénouement est proche

    де́ло идёт к концу́ — l'affaire touche à sa fin

    дела́ иду́т успе́шно — les affaires marchent ( или vont) bien

    8) (протекать, проходить - о времени) passer vi, s'écouler

    вре́мя идёт — le temps passe

    9) (доставлять откуда-либо, куда-либо) être transporté; voyager vi ( перевозиться); être importé, venir vi (ê.), arriver vi (ê.) ( привозиться); être exporté ( вывозиться)

    идти́ на по́дпись ( о документе) — être présenté à la signature

    идти́ под суд — être traduit en justice, être déféré aux tribunaux

    де́ло идёт в суд — l'affaire passe devant le tribunal

    жа́лоба идёт в суд — la plainte est déposée au tribunal

    часы́ иду́т хорошо́ — la montre marche bien

    12) ( поступать куда-либо) entrer vi (ê.) à

    идти́ в университе́т — entrer à l'université

    13) ( соглашаться) accepter vt

    идти́ на риск — prendre ( или assumer) un risque

    14) ( употребляться) servir vi à qch
    15) безл. ( требоваться) falloir (v. impers.)

    на э́то пла́тье идёт три ме́тра мате́рии — il faut trois mètres d'étoffe pour cette robe

    16) (подходить, соответствовать) aller vi (ê.) ( быть к лицу); convenir vi (a.) ( годиться)

    зелёное не идёт к голубо́му — le vert ne se marie pas bien avec le bleu

    э́та шля́па тебе́ идёт — ce chapeau te va bien

    э́тот цвет ей идёт — cette couleur lui va ( или lui sied)

    17) ( в играх) jouer vt

    идти́ с дво́йки пик — jouer le deux de pique

    идти́ с пик — jouer pique

    идти́ с туза́ — jouer l'as

    идти́ с ко́зыря — jouer son atout

    идти́ пе́шкой — avancer ( или pousser) un pion

    18) ( о спектакле) перев. выраж. on donne

    за́втра идёт "Бори́с Годуно́в" — demain on donne "Boris Godounov"

    пье́са идёт с больши́м успе́хом — la pièce a un grand succès

    19) ( считаться) compter vi

    проце́нты иду́т с 1 января́ — les intérêts comptent ( или courent) à partir du premier janvier

    идти́ в счёт — entrer (ê.) en compte

    ••

    идти́ про́тив кого́-либо, чего́-либо — aller à l'encontre de qn, de qch

    идти́ как по ма́слу разг. — aller comme sur des roulettes

    идти́ за́муж — se marier

    она́ не хо́чет идти́ за него́ за́муж — elle ne veut pas l'épouser

    идти́ на у́быль — diminuer vi, baisser vi

    идти́ в сравне́ние — entrer en comparaison

    идти́ на что́-либо ( на какую-либо приманку) — se laisser prendre à qch

    идти́ вперёд — faire des progrès, progresser vi

    идти́ наза́д — reculer vi, régresser vi, rétrograder vi

    идти́ на всё — jouer son va-tout

    идти́ науда́чу — aller au hasard

    идти́ на поса́дку ав. — se préparer à atterrir vi

    куда́ ни шло разг. — passe encore

    де́ло идёт о жи́зни — il y va de la vie, c'est une question de vie ou de mort

    слу́хи иду́т — le bruit court

    * * *
    v
    1) gener. aller (куда-л.; о дороге), aller bon train, aller à la cour, faire route, habiller, marcher, pleuvoir (о дожде), ralentir le pas, ralentir sa marche, ralentir son allure, raser le mur, raser les murs, s'acheminer, s'étendre (Les fils conducteurs s'étendent parallèlement aux fibres porteuses.), tomber (об осадках), transiter, voguer (о судне), (о грозе) faire lourd, accompagner (с кем-л.), neiger (о снеге), aller, chasser, cheminer, côtoyer, naviguer, passer (о фильме), raser, se donner (о спектакле), suivre, tirer, venir
    2) navy. cingler
    3) colloq. (о дожде) flotter, carburer (о делах)
    6) simpl. arquer, lancequiner (о дожде), lansquiner (о дожде)
    8) Makarov. (о цвете, одежде и пр.) revenir

    Dictionnaire russe-français universel > идти

См. также в других словарях:

  • ИТТИ — (или идти), иду, идёшь (идешь и т.д. устар., но идут прост. и теперь), прош. вр. шёл, шла; шедший, несовер. (сравн. ходить). 1. Двигаться, перемещаться, ступая, делая шаги (о человеке и животном). Не шел он, а летел. «Зато в обратный путь… …   Толковый словарь Ушакова

  • кончаться — ▲ приближаться ↑ к (чему) конец кончаться приближаться к концу. оканчиваться. подходить [приближаться] к концу. гаснуть. угасать. затухать. ▼ конец деятельности, заключительная стадия, исход …   Идеографический словарь русского языка

  • Семейство кошачьи —         (Felidae)* * Кошачьи действительно, как пишет Брем, представляют собой самый совершенный тип хищников иными словами наиболее специализированные представители отряда. Семейство включает 36 видов, группируемых в 10 12 родов (хотя разные… …   Жизнь животных

  • СОЛНЕЧНАЯ СИСТЕМА — Солнце и обращающиеся вокруг него небесные тела 9 планет, более 63 спутников, четыре системы колец у планет гигантов, десятки тысяч астероидов, несметное количество метеороидов размером от валунов до пылинок, а также миллионы комет. В… …   Энциклопедия Кольера

  • Ирландский феникс — Эта статья является частью цикла статей о волшебном мире Гарри Поттера. Содержание 1 Магическая зоология …   Википедия

  • Патронус — Эта статья является частью цикла статей о волшебном мире Гарри Поттера. Содержание 1 Магическая зоология …   Википедия

  • Дементор — Эта статья является частью цикла статей о волшебном мире Гарри Поттера. Содержание 1 Магическая зоология …   Википедия

  • Фестрал — Эта статья является частью цикла статей о волшебном мире Гарри Поттера. Содержание 1 Магическая зоология …   Википедия

  • Нунда — Эта статья является частью цикла статей о волшебном мире Гарри Поттера. Содержание 1 Магическая зоология …   Википедия

  • Огненный краб — Эта статья является частью цикла статей о волшебном мире Гарри Поттера. Содержание 1 Магическая зоология …   Википедия

  • Классификация Министерства Магии — Эта статья является частью цикла статей о волшебном мире Гарри Поттера. Содержание 1 Магическая зоология …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»